Хто насправді рухає ціну токена: інвестори, маркетинг чи натовп

У лютому 2025 року президент Аргентини Хав'єр Мілей опублікував у X допис про токен LIBRA. За кілька годин його оцінка злетіла приблизно до $4,5 млрд, а потім ціна обвалилася більш ніж на 90%. Chainalysis згодом виявила вісім гаманців, пов'язаних із творцем токена, які вивели з пулів ліквідності близько $99 млн. Bubblemaps ще в перші години звертала увагу на іншу проблему: близько 82% пропозиції було сконцентровано в одному кластері адрес.

Гейден Девіс, який називав себе радником і «фасилітатором» запуску, пізніше визнав, що команда сама скуповувала LIBRA на старті. Він пояснював це захистом від сторонніх снайперів і стверджував, що подібні практики поширені на ринку мемкоїнів.

Хто в цій історії рухав ціну? Допис дав увагу, натовп приніс новий попит, концентрація токенів створила асиметрію пропозиції, а тонка ліквідність зробила рух різким. Саме тому, коли в Incrypted ми розбираємо черговий памп або обвал, мені дедалі менше подобається питання «хто винен: фонди, маркетинг чи натовп?».

Корисніше питати інакше: хто в конкретний момент здатен змінити баланс між попитом, доступною для продажу пропозицією та ліквідністю. На короткому горизонті це можуть бути великі власники, unlock, маркет-мейкер або хвиля уваги. На довгому одного маркетингу вже недостатньо: ціні потрібен попит, який здатен поглинати нову пропозицію.

Спочатку варто подивитися, хто взагалі може продати

У багатьох нових токенів відповідь частково лежить у відкритому доступі – в таблиці vesting.

Маркет-мейкер Keyrock проаналізував понад 16 000 подій розблокування і виявив негативний ціновий тиск приблизно у 90% випадків. У середньому ефект починав проявлятися ще приблизно за місяць до самої дати, бо ринок знає графік заздалегідь. Найгірше в дослідженні виглядали командні unlock: для цієї категорії падіння сягало близько 25%.

Свіжа робота 2026 року дала схожий, хоча значно менш репрезентативний результат. Автор дослідив 52 великі unlock токенів, що торгуються на Binance: у 46 випадках ціна була нижчою через 72 години, а середня зміна становила -16,97%. Сам автор називає роботу попередньою і застерігає від прямого перенесення висновків на весь ринок. 

Важливо й те, якого розміру нова пропозиція відносно вже доступної ліквідності. Наприклад, у серпні Tokenomist окремо виділяв YZY: 16 серпня мали розблокувати токени на $35,2 млн, що відповідало майже 23% його циркулюючої пропозиції. Але навіть такий unlock сам по собі не означає, що всі токени одразу підуть на біржу. Він лише створює можливість для продажу й змінює баланс ризиків.

Тому цифра circulating supply для нового токена іноді говорить про майбутню ціну більше, ніж красивий roadmap. Якщо сьогодні торгується невелика частина емісії, а завтра великі пакети отримають команда й ранні інвестори, попиту доведеться поглинути вже зовсім інший обсяг пропозиції.

Маркет-мейкер не задає ціну, але визначає, наскільки боляче вона рухається

Другий гравець майже непомітний для звичайного користувача. Маркет-мейкер ставить заявки з обох боків стакана, зменшує спред і дає можливість купити або продати актив без величезного прослизання.

Проблема починається, коли стимул такого посередника не збігається з інтересом ринку.

Показовий кейс – Movement. Binance встановила, що наступного дня після лістингу MOVE пов'язаний із проєктом маркет-мейкер продав приблизно 66 млн токенів майже без зустрічних заявок на купівлю й зрештою отримав близько $38 млн чистого прибутку. Біржа усунула компанію від роботи та заморозила ці кошти. Подальше розслідування контрактів вказувало, що посередник контролював близько 5% пропозиції MOVE, а структура угоди створювала стимули довести оцінку токена до $5 млрд перед продажем.

Ще наочніша історія – Gotbit. Компанія роками продавала проєктам послуги зі штучного збільшення торгових обсягів. У 2025 році Gotbit та її засновник Олексій Андрюнін визнали провину у справі про маніпуляцію ринком і шахрайство. Андрюнін отримав вісім місяців ув'язнення, а компанію зобов'язали конфіскувати приблизно $23 млн у криптоактивах.

Масштаб проблеми добре ілюструє сам спосіб розслідування. ФБР створило власну криптокомпанію та токен NexFundAI, після чого запропонувало кільком маркет-мейкерам працювати з ним. Частина погодилася генерувати фіктивний обсяг через wash trading, фактично продаючи право намалювати активність там, де органічного ринку не було.

Chainalysis оцінювала, що лише на Ethereum, BNB Smart Chain і Base обсяг операцій із патернами, схожими на wash trading, у 2024 році міг сягати $2,57 млрд. Це саме оцінка підозрілої активності, а не доведений обсяг маніпуляцій: ончейн-дані показують поведінку, але не мотив учасника. 

Ліквідність важлива не менше за кількість токенів

У нормальному ринку великий продавець зустрічає заявки покупців. У стресовому ті самі $10 млн продажу можуть пройти крізь майже порожній стакан і змістити ціну набагато сильніше.

Це добре було видно 10 жовтня 2025 року. Після заяви Дональда Трампа про нові 100-відсоткові мита на імпорт із Китаю крипторинок пережив найбільшу на той момент хвилю ліквідацій: ринкові оцінки перевищили $19 млрд, а примусові закриття зачепили близько 1,6 млн трейдерів. ESMA згодом окремо розбирала цей епізод як приклад вразливості структури крипторинку.

Amberdata показала, наскільки концентрованим був каскад: за 40 хвилин ліквідували близько $6,9 млрд позицій, а в найгіршу хвилину – $3,21 млрд. Одночасно різко погіршилися спреди та доступна глибина ринку. Це важливіше за пошук одного «винного» маркет-мейкера: коли ризик різко зростає, постачальники ліквідності скорочують котирування, кожна наступна примусова продажа рухає ціну сильніше й запускає нові ліквідації.

Тобто маркет-мейкер не обов'язково вирішує, куди піде ціна. Але від ліквідності значною мірою залежить, наскільки великим буде рух після того, як продавець або покупець уже з'явився.

Маркетинг може купити увагу, але не створити постійний попит

Третя сила працює з іншого боку рівняння.

У 2024 році було створено понад 2 млн криптотокенів, але Chainalysis нарахувала активну торгівлю протягом останніх 30 днів лише приблизно у 1,7% із них. Сам факт існування токена давно перестав бути дефіцитом. Дефіцитом стала увага. 

Саме тому лістинг, партнерство, пост інфлюенсера або новий наратив здатні різко змінити потік покупців. Але вони не змінюють фундаментальну математику пропозиції.

Хороший приклад – нові лістинги Binance. Аналіз Messari змоделював портфель, у якому по $100 вкладали в кожен із 92 нових спотових токенів 2025 року без урахування стейблкоїнів за ціною закриття першого дня. $9200 такого портфеля до березня 2026 року перетворилися приблизно на $2600 – мінус 71%. Окремі дані CryptoRank показували схожу картину: 93 зі 100 токенів, залистених Binance протягом 2025 року, пізніше торгувалися нижче стартового рівня.

Це не означає, що лістинг «веде до падіння». У такого порівняння є очевидна проблема: воно бере актив уже після першого дня торгів і не контролює стан усього ринку. Але воно добре руйнує іншу ілюзію – що поява великої біржі сама по собі створює стійкий попит.

Тому, коли у стрічці новини криптовалют з'являється гучний лістинг або рекламна кампанія, мені цікавіше не «скільки це дасть до ціни», а що відбудеться з новою ліквідністю. Хто отримав можливість купити – зрозуміло. Питання в тому, хто саме чекав на можливість продати.

Натовп не пасажир, але й не єдиний водій

Називати роздрібного інвестора лише «паливом» я б теж не став. Натовп здатен сам створити величезний потік ордерів, особливо коли до FOMO додається кредитне плече. Мемкоїни якраз показують, що попит може виникати майже без фундаментальної причини й певний час сам себе підтримувати.

Але у натовпу є структурний недолік: він рідко володіє однаковою інформацією про майбутню пропозицію, собівартість ранніх раундів, договори маркет-мейкерів і позиції тих, хто рекламує актив. LIBRA був крайнім прикладом цієї асиметрії. Публіка дізналася про токен після допису Мілея, тоді як частина учасників була залучена в запуск раніше. Саме тому концентрація пропозиції та ранній доступ мали там не менше значення, ніж величезний приплив роздрібного попиту. 

Регулятори поступово починають дивитися й на цю частину ринку. MiCA поширює правила проти market abuse не лише на операції всередині торгової платформи, а й на пов'язану поведінку поза нею, а ESMA окремо звертає увагу на роль соціальних мереж у виявленні маніпуляцій. У Південній Кореї в 2026 році також запропонували вимагати від фінансових інфлюенсерів розкривати власні позиції та оплачувані просування. 

Бо порада «купити цей токен» звучить зовсім інакше, якщо автор уже купив його за ціною, якої аудиторія ніколи не бачила.

Що тоді тримає ціну довше одного наративу

На довгому горизонті картина стає простішою, але не настільки, щоб звести її до слова «продукт».

Продукт може мати мільйони користувачів, а токен – не отримувати від цього жодної економічної вигоди. І навпаки, buyback не врятує актив, якщо нова пропозиція постійно перевищує попит. Тому важливе не просто використання протоколу, а механізм, який пов'язує це використання з токеном.

Hyperliquid тут цікавий саме як приклад такого зв'язку. Протокол генерує значну комісійну виручку, а Assistance Fund використовує частину доходів для систематичного придбання HYPE. Це не робить токен автоматично дешевим чи дорогим, але створює зрозуміле джерело попиту, пов'язане з активністю самого продукту.

Тому перед покупкою нового токена я б дивився не на один показник, а на всю конструкцію. Яка частка пропозиції вже в обігу і кому належить решта? Коли відкриваються великі пакети? Наскільки глибокий реальний стакан? Хто забезпечує ліквідність? Чи можна пояснити торговий обсяг органічним попитом? Яку економічну вигоду отримує токен від успіху продукту? І чи має людина, яка переконує вас купити, власну позицію або інший конфлікт інтересів?

Більшість цих відповідей не є таємницею. Vesting, розподіл адрес, рух великих гаманців і частину роботи маркет-мейкерів можна побачити в документації та ончейн-даних. Саме тому в Incrypted Plus ми поряд із токенсейлами й аірдропами розбираємо структуру пропозиції та ончейн-дані: вони не передбачають ціну, але допомагають зрозуміти, хто здатен створити наступний великий потік купівлі або продажу.

Тож хто насправді рухає ціну токена? Немає одного водія. Маркетинг здатен різко збільшити попит, великі власники – пропозицію, маркет-мейкери – розширити або звузити ліквідність, а натовп – помножити все це на емоції та кредитне плече.

Саме тому корисніше шукати не того, хто «керує графіком», а асиметрію. Хто знає більше, хто купив дешевше, хто може продати більше і скільки ліквідності зустріне його на іншому боці угоди.

Ціна народжується саме на перетині цих чотирьох відповідей.